Друк
Теплоелектроцентраль №6 Київенерго
Теплові мережі Київенерго
Сучасний "портрет" підприємства

Розподіл та транспортування тепла до споживачів виконується мережею теплопроводів, загальна довжина яких в цілому становить 2216 км у двотрубному вимірі. До управління філіалу "Теплові мережі Київенерго" належить понад 900 км теплових мереж, з них близько 80 км прокладено за сучасною технологією. За 2006 рік протяжність тепломереж зросла на 5,15 км. Основним видом прокладення трубопроводів теплових мереж є підземне канальне прокладення у залізобетонних каналах з підвісною ізоляцією з мінеральної вати. Крім того, до управління філіалу належить 11 теплоджерел, на яких експлуатується 58 котлів, наявна потужність яких – 2814 Гкал/год, та 19 підкачувальних насосних станцій.

Щорічний відпуск теплової енергії з колекторів власних теплоджерел філіалу в середньому становить 4860 тис. Гкал.

За 10 місяців 2007 р. філіал надав споживачам міста 3527 тис. Гкал теплової енергії.

Проблеми філіалу

За 2006 рік було зареєстровано 1313 пошкоджень на трубопроводах теплових мереж, що перевищує рівень попередніх років (2005 рік - 1159 пошкоджень, 2004 рік - 963 пошкодження, 2003 рік - 1011 пошкоджень, 2002 рік - 835 пошкоджень, 2001 рік - 769 пошкоджень). Станом на 12.11.2007 зареєстровано 1261 пошкодження.

Основними причинами, які зумовлюють зростання кількості пошкоджень на трубопроводах теплових мереж, є:
- незадовільні темпи перекладення ділянок теплових мереж, термін експлуатації яких перевищує нормативно - припустимий термін 25 років, та значне скорочення фінансування планових ремонтних робіт;
- фізичний знос обладнання внаслідок тривалого терміну експлуатації;
- низька корозійна стійкість металевих труб, які застосовуються при будівництві та перекладенні теплових мереж (за винятком попередньо ізольованих трубопроводів);
- незадовільна якість будівельних конструкцій ( каналів, камер, тощо), що призводить до потрапляння вологи на трубопроводи та інше обладнання;
- низька ефективність дренажних та вентиляційних систем теплових мереж;
- широке вживання сальникових ущільнень компенсаторів та арматури;
- відсутність методів попереджувальної діагностики стану металу трубопроводів;
- практична відсутність схем захисту трубопроводів від гідравлічних ударів;
- моральна застарілість та фізичний знос електротехнічного обладнання ;
- зростання плинності кадрів.

Середній термін служби теплових мереж на 31.12.2006 становить 24,71 року, при цьому частка трубопроводів теплових мереж з терміном служби понад 25 років зросла до 50,08 %.

Останнім часом загострюється питання щодо введення в експлуатацію нових потужностей з виробництва теплової енергії.

Досить довго триває будівництво СТ "Позняки" та першої черги СТ-1 з монтажем двох нових водогрійних котлів.

Не вирішується питання щодо проведення реконструкції СТ-2.

Через фізичний знос сьогодні потребують проведення капітальних ремонтів газоповітряні тракти реконструйованих енергетичних котлів на СТ-1 та СТ-2 з повною заміною повітропідігрівачів та водогрійних котлів ПТВМ - 50 №2 на РК "Відрадний" та КВ-ГМ-20 №8 на РК "Веркон".

Що зроблено

У 2007 році реконструйовано 4,9 км магістральних теплових мереж.

Силами оперативної аварійно-відновлювальної служби філіалу (ОАВС) перекладено ділянку теплової мережі на вул. Курганівській (поруч з НС-4) із застосуванням попередньо ізольованих труб.

На станції теплопостачання "Позняки" проведено комплекс робіт з гідравлічного випробування водогрійних котлів. Першу чергу котельні потужністю 200 Гкал/год планується ввести в експлуатацію на початку опалювального сезону 2010 року.

Виконується реконструкція СТ-1. У І кв. 2007 р. введено в експлуатацію триствольну димову трубу, до якої підключено два існуючих водогрійних котли ПТВМ-100.

Під час ремонтної кампанії 2007 року філіалом "Теплові мережі Київенерго" виконано ремонти 11 районних котелень філіалу. Зокрема, проведено поточні ремонти 56 котлів.

Крім того :
- на СТ-2 виконано середній ремонт реконструйованого енергетичного котла ВК-7 "Борзіг", у ході якого було замінено ІІ ступінь водяного економайзера та відновлено цегляну обмурівку;
- виконано капітальний ремонт ПТВМ-100 №3 на СТ-1 замість раніше запланованого поточного ремонту.

Проведено поточні ремонти 151 од. обладнання ХВО; 18 од. бакового господарства; 12 ГРП; 78 од. обладнання мазутного господарства; 19 насосних станцій 44 котлів. Під час проведення аварійно-відновлювальних робіт на обладнанні тепломереж замінено 5380 м дефектних трубопроводів. Виконано діагностику 12 котлів.

Плани на майбутнє

Розвиток системи теплопостачання міста Києва у перспективі повинен постійно задовольняти потреби споживачів з якісного та надійного теплопостачання.

Починаючи з 1999 року, Компанія реалізує Проект реабілітації та розширення централізованого теплопостачання м. Києва, основною метою якого є модернізація та заміна обладнання на джерелах теплопостачання для підвищення їх виробничої потужності, надійності і рівня послуг у системі теплопостачання м. Києва. Згідно з Проектом на об'єктах Теплових мереж виконуються роботи з реконструкції районної котельні "Позняки", реабілітації станції теплопостачання СТ-1, а також заміни трубопроводів та клапанів системи централізованого теплопостачання.

Важливе місце в реконструкції посідає станція теплопостачання СТ-1. На цей час станція забезпечує тепловою енергією чотири райони міста Києва загальною чисельністю населення близько 240 тис. споживачів. У зоні дії СТ-1 розміщено понад 80 підприємств та організацій, велика кількість об'єктів комунально-побутового обслуговування та соціальної інфраструктури, організацій особливої державної ваги, безліч посольств, консульств, представництв багатьох закордонних країн і компаній, що потребує високої якості теплопостачання. Станція, що забезпечує теплом центральну частину міста, перебуває в експлуатації понад 50 років. Частина обладнання виведена з роботи та підлягає демонтажу, тому сьогодні станція не забезпечує пікових навантажень. У рамках Проекту закуплено два водогрійних котли тепловою потужністю по 100 Гкал/год кожен, два парових котли, внутрішньостанційне обладнання, АСУ ТП станції, обладнання для реабілітації системи хімічного очищення води, тривають будівельно-монтажні роботи. Введення в експлуатацію водогрійних котлів заплановано на 2010 рік.

З початку реалізації проекту було поставлено 168 км попередньо ізольованих труб та арматури для теплових мереж, з яких встановлено 130 км труб та понад 3250 одиниць арматури. Завершення робіт із встановлення придбаних труб заплановано на 2011 рік.

Виконання цих заходів матиме позитивний вплив на надійність теплопостачання, підвищить якість опалення та гарячого водопостачання житлових, громадських та адміністративних будинків та споруд, значно підвищить рівень надання послуг з теплозабезпечення споживачів.

Історія

Ювілейні дати завжди спонукають до оцінки пройденого шляху та роздумів про майбутнє. Тож 2007 рік став такою датою для філіалу "Теплові мережі Київенерго", підприємства, яке 70 років тому розпочало свою діяльність з теплофікації нашого міста. Нині, оцінюючи пройдений шлях становлення та розвитку Теплових мереж, можна згадати багато сторінок з минулого, сповнених героїкою самовідданої праці.

Спорудження перших теплових магістралей у м. Києві розпочалося 1935 року силами підрядної організації "Тепломережбуд". Згідно з планом теплофікації м. Київ було поділено на п'ять районів, кожний з яких відрізнявся складом абонентів, рельєфом місцевості, інфраструктурою місцевих енергетичних потужностей.

У жовтні 1937 р. Київська теплоелектроцентраль (ТЕЦ-3) була передана у промислову експлуатацію та одночасно підпорядкована енергетичному управлінню "Київенерго". До моменту пуску ТЕЦ-3 були побудовані дві теплові магістралі. Вперше тепло від ТЕЦ-3 пустили 7 листопада 1937 р.

1938 року наказом Київенерго було створено Управління теплових мереж, першими керівниками якого були Я.П. Гарцман (директор), В.Д. Бланкман (головний інженер), Ш.Ц. Голянський (начальник ВТВ).

Улітку 1940 р. споживачі тепла від ТЕЦ-3 почали отримувати гарячу воду для господарських потреб, а у зв'язку з підключенням споживачів тепла в районі вул. Золотоворітської та площі Б. Хмельницького для підвищення напору від ТЕЦ-3 було введено в дію першу насосну станцію на вул. Лисенка.

У період окупації теплофікаційне господарство було у напівзруйнованому стані. Перед відступом фашистські загарбники зруйнували ТЕЦ-3.

Після звільнення Києва почалося відновлення теплопостачання міста. До 7 листопада 1945 р. усі довоєнні мережі від ТЕЦ-3 відновили та ввели в експлуатацію. 1944 року задіяли друге джерело теплопостачання - ДЕС-1, поклали початок теплофікації Подолу. Слідом за відновленням довоєнних мереж і введенням нових потужностей на ТЕЦ-3 почали спорудження нових тепломагістралей.

1949 року було збудовано експлуатаційну базу Підприємства теплових мереж на вулиці Гайдара, де розміщуються виробничі підрозділи (нині база РТМ-1).

1955 року, після пуску Дарницької ТЕЦ, розпочали відпуск тепла у вигляді пари промисловим споживачам. Почали будівництво теплових мереж від ТЕЦ та організували другий район експлуатації теплових мереж, названий Дарницьким, який обслуговував лівобережну частину міста.

До 1960 року довжина теплових мереж збільшилася на 284 км, приєднана потужність - на 564 Гкал/год, кількість споживачів становила 1266.

1963 року, за розпорядженням Ради Міністрів СРСР, на баланс Київенерго передано великі котельні міста з тепловим навантаженням понад 100 Гкал/год та теплові мережі від них.

До 1970 р. довжина теплових мереж становила 1236 км, приєднана потужність - 2470 Гкал/год, кількість споживачів 5152. Кількість районів обслуговування теплових мереж зросла до п'яти.

1975 року було проведено реорганізацію теплового господарства міста. Підприємство теплових мереж об'єдналося з ТЕЦ-2, ТЕЦ-3 та великими котельнями, що були підпорядковані ТЕЦ-3: РК "Відрадний", РК "Нивки", РК "М. Борщагівка" та РК "Виноградар".

Після введення в експлуатацію потужних електростанцій (ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, ДТЕЦ), а також з урахуванням морального та фізичного зносу турбін ТЕЦ-2, ТЕЦ-3, у 70-80-х роках конструкторське бюро Київенерго розробило схему реконструкції, що передбачала поетапне виведення з експлуатації турбін та одночасну реконструкцію з'єднаних з ними котлів на водогрійні та пароводогрійні для заміщення теплової потужності відборів турбін. Теплова потужність ТЕЦ-2 та ТЕЦ-3 після реконструкції становила відповідно 710 Гкал/год (1967 р.) та 570 Гкал/год (1987 р.).

У 1977 році було введено в експлуатацію РК "Молодь".

Після введення в роботу ТЕЦ-6, РК "Воскресенка" та СТ "Біличі" практично всі житлові райони міста Києва були забезпечені централізованим теплопостачанням.

У 1998 році на баланс Теплових мереж було передано РК "Веркон", а в 2000 р. РК "Пар".

Сьогодні понад 70% споживачів міста Києва підключено до Теплових мереж Київенерго. На балансі філіалу утримуються 899 км теплових мереж, з них 65,2 км прокладено Компанією за технологією попередньо ізольованих труб за власні кошти та використання кредиту Світового банку.

Однак головний потенціал філіалу - це люди. До складу Теплових мереж Київенерго належать 55 підрозділів, у яких працюють 2167 осіб.

Пройшовши важкий та героїчний шлях становлення та розвитку, філіал "Теплові мережі Київенерго" нині є сучасним теплопостачальним підприємством.

Позначки: теплопостачання



Попередня:  Чергові збори акціонерів Київенерго
Наступна:   Теплоелектроцентраль №6 Київенерго




  © ПАТ «КИЇВЕНЕРГО», 2012